Реформа системи надання соціальних послуг — важливий елемент реформування соціальної сфери. Демонополізація та роздержавлення соціальних послуг забезпечує фінансування недержавних надавачів і створює можливості для диверсифікації надавачів та асортименту соціальних послуг. 2014 року була прийнята «Загальнодержавна цільова соціальна програми протидії ВІЛ-інфекції /СНІДу на 2014–2018 роки», в рамках якої передбачається надання соціальних послуг для ВІЛ-інфікованих із догляду й підтримки, дітям, які можуть контактувати з ВІЛ-інфіковними, вагітним жінкам. Перших три роки програми фінансування цих послуг здійснюється за рахунок Глобального фонду, а з 2017 фінансування планується здійснювати за рахунок місцевих бюджетів.

Але практична реалізація зазначеного переходу до забезпечення фінансування за рахунок бюджетних коштів надання соціальних послуг для осіб, які живуть із ВІЛ, після завершення проекту Глобального фонду, потребує певних заходів і прийняття Плану перехідного періоду (ППП).

Питання реформування системи надання соціальних послуг обговорюються вже багато років. На законодавчому рівні визначаються напрямки та пріоритети державної політики у сфері створення ринку соціальних послуг в Україні. Над цим питанням працюють міжнародні проекти та програми, Громадські ради й незалежні експерти. Поступово держава і неурядові організації, які надають соціальні послуги, проходять до спільного бачення того, якою повинна бути система соціального захисту і яку частину в цій системі повинні займати соціальні послуги.

30 жовтня 2014 року в Києві відбулася Міжнародна конференція «Пріоритети розвитку системи соціальних послуг у контексті досвіду Європейського Союзу та процесів децентралізації в Україні».

Соціальні реформи є важливим чинником підвищення якості життя українців. Нажаль, у реформах, які були запропоновані урядом та президентом, дуже мало уваги приділяється власне реформуванню соціальної сфери та повністю знищується такий важливий елемента захисту соціальних прав українців як соціальний діалог між профспілками, роботодавцями і державою.

Обговоренню проблемних питань реформування соціального діалогу було присвячено засідання Комітету з питань формування основних напрямків державної політики та здійснення відповідно до закону державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, проведення соціального діалогу з питань формування та реалізації державної соціальної політики, регулювання соціально-трудових відносин Громадської Ради при Міністерстві соціальної політики України під Головуванням Заступника Голови Громадської Ради Рой В. Є.

Україна перебуває в стані радикальних змін, що проходять як на рівні суспільної свідомості, так і на рівні реформування інститутів державного управління. І дуже важливо, щоб ці два рухи доповнювали, а не йшли всупереч один одному. Тому важливим є активна участь представників різних соціальних груп, громадських організацій, різних прошарків суспільства в обговоренні реформ та їх удосконаленні.

Нажаль, уже зараз ми бачимо значні суперечності між реформами соціальної сфери, які пропонує Президент України Петро Порошенко у своїй «Стратегії 2020» і очікуваннями громадян України. Також в стратегічних документах, які пропонуються незалежними експертами від мозкових центрів та Адміністрацією президента взагалі не має жодного згадування про соціальне партнерство, про роль профспілок та роботодавців у забезпеченні стабільності та розвитку соціальної сфери України.