Пандемія COVID-19 завдала потужного удару у всьому світі по усім сферам життєдіяльності, які впливають на добробут суспільства, зокрема по економічному та соціальному стану розвитку. Наприклад, за даними доповіді фонду Карітас - Італія від 16 жовтня 2021 року, кількість людей, що живе за межами бідності в Італії збільшилась на 1 мільйон від початку пандемії. За даними ООН за час пандемії було втрачено більше 114 мільйонів робочих місць, а 120 мільйонів людей додатково опинились за межею бідності. Всього ж за даними ООН було виділено майже 16 трильйонів доларів як засіб стимулювання економіки. Проте, ООН також наголошує що пандемія підвищила нерівність у світі, і погіршила становище людей з вразливих груп у всьому світі.
На жаль, Україна також зазнала значного впливу пандемії. Зокрема, у найбільш «панічні часи» весни 2020 (станом на 16.04.2020), за даними Торговельно-промислової палати України рівень безробіття в Україні сягав 13,7% - 15,4%, що було найвищим рівнем за 15 років. Звісно, зі зменшенням карантинних обмежень ситуація почала покращуватись, проте такі «турбулентності» завжди негативно позначаються на економіці та добробуті населення. До найбільших ризиків що можуть спричинити погіршення соціально - економічного стану громадян України у середньостроковій та довгостроковій перспективі відносять:
- падіння платоспроможності населення;
- нестача (дефіцит) державного бюджету;
- зростання дефіциту Пенсійного фонду України;
- мінімізація видатків на фінансування потреб вразливих груп населення та соціальні програми;
- збільшення розриву між прошарками населення.
Серед короткострокових наслідків, які ми вже можемо відчути, можна назвати:
- зниження темпів розвитку малого та середнього підприємництва;
- втрата робочих місць частиною населення;
- зменшення доходів та купівельної спроможності населення;
- закриття частини малих та середніх підприємств.
Не можна не згадати те, що соціально вразливі цільові групи та представники майже усіх сфер суспільства, навіть ті, які продовжували працювати під час карантинних заходів та локдаунів, зазнали прямого чи опосередкованого впливу пандемії. В глобалізованому ХХІ сторіччі ніхто не може залишатись без уваги до наслідків пандемії. Простим прикладом цього буде навіть той факт, що продуктові магазини, які могли працювати навіть під час найжорсткіших карантинних заходів зазнали суттєвого зменшення продажів через зменшення трафіку людей, та купівельної спроможності населення. На думку В.о. директора науково-дослідного Інституту соціальної політики Міністерства соціальної політики України й НАН України Леоніда Ільчука, проблеми спричинені пандемією необхідно вирішувати шляхом напрацювання (розробки) певних програм, концепцій та планів. Нагально необхідно вносити зміни та корегувати програми соціально-економічного розвитку регіонів через діагностику проблем, які виникли та перерозподілу видатків на збереження соціального капіталу. Враховуючи серйозність наслідків та різноманітність потерпілих груп важливим кроком щодо подолання короткострокових наслідків, та мінімізації середньо - та довгострокових наслідків, є створення комплексної стратегії, яка б була детальним планом дій щодо збереження та підвищення добробуту усіх соціальних груп та верств населення.
До розробки та реалізації цієї стратегії необхідно залучити представників бізнесу, науковців, державних службовців та інших дотичних до цього питання громадян. Важливим тут також залишається врахування позицій представників громадянського суспільства, які є також представниками найбільш постраждалих соціальних груп. «Оцінюючі наслідки що завдала та завдає пандемія, Бюро соціальних та політичних розробок вирішило застосувати свій експертний та організаційний досвід, та консолідувати зусилля представників уряду, бізнесу та громадянського суспільства, які представляють різноманітні соціальні групи задля забезпечення комплексного підходу до зменшення шкоди від пандемії» - говорить Ростислав Дзундза, голова правління Бюро соціальних та політичних розробок, що розпочинає реалізацію проєкту «Солідарна протидія наслідкам пандемії COVID-19» підтримано в рамках програми Європейської Комісії «Прямуємо разом», який реалізується Black Sea Trust Fund. Місцем пілотного проєкту було обрано Одеський регіон найбільший район в Україні, оскільки в програмні документи регіону не включено плани щодо подолання наслідків пандемії, проте у майбутньому ми плануємо масштабування подібного досвіду. Ми поставили перед собою наступні завдання:
Проведення соціальної діагностики (масове опитування населення, серія експертних опитувань).
Завданнями діагностики мають бути: - дослідження готовності населення та організацій до підтримки протипандемійних заходів;
- аналіз соціальних ризиків реалізації протипандемійних заходів;
- оцінка негативних соціально-економічних наслідків пандемії серед населення та організацій малого і середнього бізнесу;
- оцінка ефективності протиепідемічних заходів, реалізованих органами місцевого самоврядування;
- аналіз ресурсів громадських ініціатив місцевої громади з точки зору їх включення до заходів з подолання наслідків пандемії;
- готовність до взаємодії місцевих ініціатив та органів МСУ. Висвітлення результатів соціальної діагностики, обговорення і вироблення проєкту розв'язання виявлених проблем. Розробка стратегії подолання наслідків пандемії для її винесення на засідання Одеської районної ради. Підготовка документів для засідання профільних комісій з питань підготовки та реалізації стратегії протидії наслідкам пандемії. Інформаційний супровід діяльності проєкту (публікації в регіональних і всеукраїнських ЗМІ та пресконференціях)
Ми вважаємо, що реалізувавши усі задачі ми створимо комплексне бачення шляхів подолання пандемії, яке допоможе мінімізувати негативні наслідки для кожного.
Основними напрямами співпраці, що закріплені у документі є моніторинг стану дотримання рівності прав і свобод людини і громадянина, аналіз проєктів нормативно-правових актів на предмет наявності в них дискримінаційних норм, аналіз чинного законодавства з метою виявлення прогалин та колізій, що зумовлюють недотримання принципу рівності в усіх сферах суспільного життя. Також одним з пріоритетних напрямів є просвітницька діяльність щодо забезпечення рівності та запобігання дискримінації серед представників влади різних рівнів, громадян, адже наразі фіксується збільшення у суспільстві випадків мови нетерпимості.
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак разом з дружиною Глави держави Оленою Зеленською, Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадимом Пристайком, а також міністром соціальної політики Мариною Лазебною та уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою зустрілися з представниками правозахисних організацій. Робоча зустріч, проведена за дорученням Президента України, стосувалася посилення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству. Під час обговорення координатори громадських організацій зауважили, що ситуація з пандемією COVID-19 та оголошеним у країні карантином загострила проблеми та виявила прогалини в системі протидії домашньому насильству. Лише за перший квартал 2020 року надійшло близько 47 тис. звернень від громадян щодо випадків домашнього насильства, що майже на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
28 лютого 2020 року у приміщенні Карітас України відбулася експертна зустріч у форматі круглого столу із обговорення результатів дослідження, виконаного на першому етапі реалізації проекту Активний «срібний вік» в м. Києві. Бюро соціальних та політичних розробок продовжує співпрацю зі знаними міжнародними партнерами і донорами з реалізації масштабних стратегічних проектів щодо модернізації системи надання соціальних послуг. Прагнення спробувати попрацювати в інших умовах та з новими партнерами стало рушієм для участі у конкурсі проектів Київської міської цільової програми «Соціальне партнерство» на 2019-2021 роки. За результатами конкурсу Бюро отримало фінансування проекту Активний «срібний вік» в м. Києві (інформаційний та навчально-просвітницький проект з організації сучасних форм надання соціальної підтримки людям похилого віку).
26 лютого у Києві з ініціативи ГО «Точка опори ЮА» та ГО «Бюро соціальних та політичних розробок» відбувся круглий стіл «Міжнародні механізми забезпечення прав людини та гендерної рівності» за участі депутатів Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин та Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Народні депутати України Неллі Яковлєва, Лада Булах та Тарас Тарасенко висловили своє бажання співпрацювати із громадськими активістами для забезпечення рівних прав для всіх громадян у нашому суспільстві. «Від того, чим більше ми будемо комунікувати, залежить наш успіх. Я зараз повторюю ту саму концепцію, яка пропонується щодо вирішення конфлікту на Донбасі, - крок за кроком до перемоги», - заявила заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Неллі Яковлєва.
