Українська|English

Новини Бюро соціальних та політичних розробок

Відбулася експертна нарада з оцінки стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС

Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок і миру відбулась експертна нарада «Оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС щодо дотримання рівності та недискримінації у доступі до праці, надання послуг і соціального забезпечення» та презентація аналітичного звіту: Аналіз регулювання дотримання рівності та недискримінації у доступі до праці, надання послуг і соціального забезпечення

В заході взяли участь громадські діячі, керівники директоратів та спеціалісти, відповідальні за питання європейської інтеграції Міністерства соціальної політики України, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерство інформаційної політики України, Офіс Омбудсмана України, Центральних органів виконавчої влади, Міжнародної організації праці, науковці НАН України з НДІ питань праці і занятості населення, Центру проблем імплементації європейського соціального права, експерти Коаліції «За рівність у праці», Представництва делегації Європейського Союзу в Україні, Офісу Ради Європи в Україні, представники профспілок та бізнесу.

Захід було підготовлено ГО «Бюро соціальних та політичних розробок» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках грантового компоненту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Зі словами привітання до учасників наради звернулися: Олександра Чуркіна заступниця Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції, Сергій Савчук  Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні, Ростислав Дзундза, голова правління Бюро соціальних та політичних розробок, заступник голови Громадської ради Міністерства соціальної політики України  Дзвінеслава Чайківська виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду «Карітас України», Маргарита Кропівницька заступнця директора Департаменту аналітичного та організаційного забезпечення діяльності керівництва Міністерства соціальної політики України, Ольга Квашук менеджерка Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

Дзвінеслава Чайківська: «Символічно, що робота з питань рівності прав жінок презентується напередодні свята – Міжнародного жіночого дня. Добре, що таке широке коло учасників, адже такі змістовні проекти мають робитися колегіально, на базі об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін».

Савчук Сергій: «Міжнародній організації праці цього року виповнюється 100 років і весь цей час ми стоїмо на захисті і удосконаленні стандартів праці. Не лише рівних прав, але й рівних можливостей у сфері праці. Організатори опрацювали значний обсяг матеріалів, об’єднали зусилля кількох аналітичних організацій і отримали змістовний результат. Тепер важливо на основі отриманих результатів чітко зазначити роль і місце жінки в сфері праці – і законодавчо, і на практиці. І тут важливо продовжувати діалог між профспілками, роботодавцями і громадськими організаціями. І у вас,і у нас – спільне поле для діяльності, тому давайте спілкуватися, робити спільну справу».

Олександра Чуркіна: «Добре, що є такий громадській моніторинг. Звіт є простим, зрозумілим, без зайвих слів. Більша частина висновків може бути використана для формування дорожньої карти імплементації ЄС та ратифікації подальших документів».

Ростислав Дзундза: «Права людини та рівність це власне ті ціності відкритого суспільства притаманні громадській діяльності. Ми, як громадянське суспільство єявляємось стейкхолдерами процесів реформування зокрема  тими, що  передбачені в Угоді про Асоціацію  з ЄС і  також зобов’язані, не лише моніторити виконання, але і їх дотримуватись. Завдяки допомозі і підтримці  проекту  "Громадська синергія"  під егідою Форуму  громадянського суспільства Схілного партнерства  та Української платформи Україна-ЄС маємо можливість ось уже впродовж трьох років брати участь і в аналітичних розробках, і в спільних експертних проектах. І власне сьогоднішній презентований аналітичний звіт є нашим внеском у виконання Угоди про асоціацію. Насправді базису вітчизняної аналітики щодо гендерних питань бракує і це викликає появу і поширення стереотипів і нерозуміння широкого кола питань гендерного порядку денного».

Ольга Квашук: «Це вже другий раунд наших спільних справ з Бюро. Ми ефективно співпрацюємо з громадськими організаціями за багатьма напрямами в межах Національної платформи форуму громадянського суспільства Східного партнерства, а також української сторони платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Наша місія не критикувати, а допомагати – моніторити деякі речі,робити це гнучкіше, ніж органи влади, які часто унормовані своїми внутрішніми протоколами. Дуже добре, що є діалог сторін. І соціальний блок буде далі розвиватися і доповнюватися новими проектами і ми маємо в цій сфері зробити ще чимало».

Маргарита Кропівницька: «Наскільки за 2 роки якісно змінився рівень громадянського суспільства! Вони нині не те щоби, зважають і критикують, а навпаки – допомагають державним органам і аналітикою, і підтримкою у заходах тощо. Це надзвичайно позитивна динаміка. Разом можна зробити більше і краще!».

Аналітичний звіт, презентований на заході, був підготовлений групою експертів за результатами аналізу вітчизняного законодавства (Конституції України, Кодексу законів про працю, Податкового, Цивільного та Господарського Кодексів, понад 150 Законів України та більш, ніж 1 тис. підзаконних нормативно-правових актів). Аналіз такого масиву законодавства став підґрунтям для подальшої правової та гендерної експертних оцінок директив, а також практичних висновків та рекомендацій щодо їх доопрацювання та втілення в практичну діяльність державними інституціями.

Аналітичний звіт «Аналіз регулювання дотримання рівності та недискримінації у доступі до праці, послуг і соціального забезпечення: оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив ЄС», а також Таблиціі відповідності національного законодавства нормам антидискримінаційних директив, розроблено в рамках проекту «Практики роботи Міністерства соціальної політики України щодо посилення експертної роботи з імплементації «антидискримінаційних» директив ЄС», виконуваного ГО «Бюро соціальних та політичних розробок».

Під час презентації аналітичного звіту виступили керівниця проекту Карнаухова Олена, а також співавторки звіту Сахарук Ірина (к.ю.н., ас. каф. трудового права та права соціального забезпечення юридичного ф-ту, пров. фахівець Центру проблем імплементації європейського соціального права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) та Брязгунова Олеся (голова Молодіжного комітету Конфедерації вільних профспілок України, експертка Коаліції «За рівність у праці»). Підсумовував презентацію звіту коментарем експерта державного управління Ільчук Леонід (к. політ. н., доц., в.о. директора НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України).

Ірина Сахарук: «Якщо говорити про жінок та гендерну рівність то законодавство не є досконалим. Антидискримінаційне законодавство значною мірою узагальнююче і обмежено регулює механізм реалізації норм. Немає деталізації застосування цієї відповідальності. Значна частина норм залишається декларативними. Також антидискримінаційні норми мають визначатися в угодах, натомість роботодавці ці норми законодавства сприймають як додатковий тягар. Актуальною є необхідність показувати роботодавцю чому потрібно дотримуватись тих чи інших норм. Досі частина населення розділяє чоловічі та жіночі види робіт і тут також нагальною є робота з подолання цього стереотипу. Слід застосовувати законодавство та в разі потреби – карати порушників. Основною проблемою є складність доведення дискримінації. Працівники досить часто не вірять, що можуть захистити свої права. І працівник вважає, що краще знайти іншу роботу. Надзвичайно важливо застосовувати терміни, які використовуються в законодавстві ЄС – для коректного тлумачення норм».

Олеся Брязгунова: «Жінка може бути дискримінована щодо оплати послуг. Страхові компанії дискримінують жінок через менші виплати. Виникають питання щодо приватного страхування. Також у доступі до транспортних перевезень (жителі міст і сіл). Сексуальне домагання є однією із важливих проблем, яка набуває розголосу останнім часом. Відсутнє конкретне визначення цієї дефініції. Дуже багато положень про гендерну рівність стосуються розвитку бізнесу. Рух у бік вільного ціноутворення підвищує ризики утворення невідповідних цін на товари та послуги. Зберігається тенденція, що товари для жінок мають більшу вартість, ніж аналоги для чоловіків (так званий «рожевий» податок). Це є дискримінацією у ціноутворенні. Потрібно моніторити і аналізувати ціни на аналогічні товари для чоловіків та жінок. Зусиль самого лише Міністерства соціальної політики недостатньо, потрібно залучати всі інші урядові структурні підрозділи та державні органи влади. Також важливим видається активізація роботи служби статисти стики – потрібно мати більше статистичної бази для здійснення фахового аналізу».

Леонід Ільчук: «У повній мірі жоден документ не може бути приведений (імплементований) ідентично до міжнародних документів. Це пов’язано з тим, що Україна має свої особливості і традиції; при розробці (доопрацюванні) національної законодавчої бази превага надається національному законодавству; не вимагається точно копіювати Рекомендації і Директиви, а лише (по можливості) їх врахувати в національному законодавстві України; просування гендерно орієнтованих заходів має природним чином вписуватися в закони і відповідати цілям і сфері діяльності. Аналіз практики роботи Мінсоцполітики з питань імплементації в національне законодавство зазначених документів, свідчить про досить плідну, але ще не достатню роботу в цьому напрямі».

У ході експертної наради учасниками було сформульовано першочергові заходи, необхідні для повного та остаточного завершення імплементації проаналізованих директив.

Для Директиви № 79/7/ЄЕС:

  • закріплення принципу гендерної рівності у спеціальному законодавстві щодо надання окремих видів соціального забезпечення;
  • врегулювання розбіжностей у застосуванні термінів щодо визначення соціальних ризиків, визначених ст 3Директиви (стосовно старості, хвороби);
  • вилучення дискримінаційних норм за ознакою статі із Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» (статті 28, 33, 115);
  • визначення та нормативне врегулювання механізму протидії непрямій дискримінації у сфері соціального забезпечення;
  • вдосконалення механізму проведення антидискримінаційної та гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення.

Для Директиви № 92/85/ЄЕС:

  • визначення в трудовому законодавстві ключових дефініцій «вагітна працівниця», «працівниця, яка нещодавно народила», «працівниця, яка годує»;
  • встановлення юридичних гарантій у сфері праці для працівниць, які нещодавно народили / годують, виокремлення їх від юридичних гарантій для осіб із сімейними обов’язками – чоловіків та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  • розробка та затвердження обґрунтованих правил оцінки впливу фізичних, хімічних та біологічних агентів та виробничих процесів на здоров’я відповідних працівниць;
  • зміни підходу у трудовому законодавстві із заборони залучення вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили / годують до окремих видів робіт, на неможливість змушувати їх виконувати певні види робіт роботодавцем, як і визначено Директивою;
  • гарантування збереження місця роботи та середньої заробітної плати за вагітною працівницею протягом проходження медичного обстеження у зв’язку із вагітністю, якщо таке обстеження повинно проводитись у робочий час;
  • нормативну регламентацію виняткових випадків, не пов’язаних з їх станом (вагітністю), які дозволили б звільняти вагітну працівницю;
  • визначення на рівні підзаконних нормативно-правових актів переліку чинників (фізичних, біологічних, хімічних), процесів і робочих умов та інших агентів, що створюють загрозу здоров’ю працівниць, вагітності або годуванню.

Для Директиви № 2004/113/ЄС:

  • усунення термінологічних розбіжностей між чиним українським законодавством та положеннями Директиви;
  • розширення кола нормативно-правових актів, в яких проголошується неприпустимість дискримінації за ознакою статі або ж за іншими підставами;
  • скасування норм прямої дискримінації в деяких нормативно-правових актах України;
  • активізація роботи Експертної ради з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі, утвореної при Міністерстві соціальної політики України, а також Експертної ради з питань недискримінації та гендерної рівності при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;
  • розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини задля ефективнішого захисту прав у сфері запобігання та протидії дискримінації;
  • забезпечення ефективного судового захисту особі, яка зазнала дискримінації;
  • збільшення кола виконавців заходів із імплементації положень Директиви за рахунок залучення низки міністерств та відомств;
  • проведення заходів з метою підвищення обізнаності про норми Директиви серед політиків, постачальників послуг та самих громадян;

Таким чином робота з імплементації положень проаналізованих Директив ЄС триває, а висновки і аналітичні розвідки, отримані під час експертизи, стануть у пригоді надалі під час опрацювання решти директив.

Після презентації аналітичного звіту до обговорення експертних висновків та рекомендацій були запрошені фахівці, присутні на заході: Юрій Чорній (керівник експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, гендерної рівності Директорату соціальних послуг та інтеграції Мінсоцполітики України), Олена Головата (керівниця експертної групи з питань євроінтеграції Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції Мінсоцполітики України), Тетяна Кононович (головна спеціалістка Управління моніторингу рівних прав і свобод Секретаріату Верховної Ради України з прав людини), Людмила Василенко (завідувачка сектору з питань європейської інтеграції Міністерства інформаційної політики України), Віктор Стеблиненко (державний експерт експертної групи з питань політичного діалогу та співробітництва у сфері юстиції, з соціально-гуманітарних питань), Наталія Богданова (державна експертка Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики України) та інші.

В ході обговорення висновків аналітичного звіту та оцінки стану імплементації антидискримінаційних директив учасники експертної наради зауважили на необхідності подальшої співпраці широкого кола учасників експертного середовища – представників урядових інституцій, законотворців, громадських організацій, наукових установ, профспілок, об’єднань роботодавців тощо. Адже тільки таке розширене представництво різних стейкхолдерів здатне забезпечити якнайповніший розгляд і аналіз значного масиву вітчизняного законодавства задля якісної імплементації ключових положень європейського законодавства.

Представники експертної групи з питань євроінтеграції Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції Мінсоцполітики України зауважили, що більша частина отриманих під час дослідження рекомендацій та висновків, а також самого алгоритму експертизи є корисними для подальшої роботи з імплементації директив.

У подальшому, навіть після закріплення частини європейських норм у вітчизняному законодавстві із частини цих проаналізованих директив, робота із їх фахового наповнення і змін не закінчуватиметься. Деякі частини гендерної та юридичної експертизи уже зараз можна використати як базис для напрацювання нормативно-правових актів та законів для продовження імплементації решти директив ЄС у соціальній сфері та виконання положень Підрозділу 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» Розділу V Угоди про асоціацію.

 

Пошук

Про бюро

Бюро соціальних та політичних розробок займається питаннями реформування соціальної сфери та соціального діалогу

Електронна адреса: 
bureau@bureau.in.ua

Фейсбук | Твіттер



Європейський союз, прямуємо разом Unicef Black sea trust for regional cooperation Civil Society Forum КМДА фонд відродження Карітас України